Відкритий лист щодо антиукраїнської діяльності УПЦ (МП)
  • Птн, 10/13/2017 - 13:54

 

Відкритий лист єпископа Кропивницького і Голованівського Марка

до Президента України Петра Порошенка

Голови Верховної Ради України Андрія Парубія

Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана

Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергія Кузьменка

Голови Кіровоградської обласної ради Олександра Чорноіваненка

Голови Кіровоградської міської ради Андрія Райковича

щодо антиукраїнської діяльності УПЦ (МП)

 

6 жовтня 2017 р. в Москві відбулось засідання Священного Синоду Російської Православної Церкви. Від Української Православної Церкви як невід’ємної частини РПЦ в цьому зібранні взяли участь два архієреї: митрополит Київський Онуфрій (Березовський) та митрополит Кіровоградський (самозваний Єлісаветградський) Іоасаф (Губень).

Згідно з повідомленням офіційного сайту Московського Патріархату, ці архієреї разом із іншими на чолі з Патріархом Кирилом направити президенту Росії вітальну телеграму, у якій, зокрема, відзначили вагомий вклад В. Путіна «в утверждение идеалов справедливости, мира и согласия между странами и народами».

Якщо хто забув, то потрібно нагадати, що саме Путін зі своїми посіпаками розв’язав війну з Україною, вбив тисячі українських воїнів та цивільних, ще більше наших громадян зазнало каліцтв та змушені були покинути рідні домівки.

Тож виникає справедливе запитання: хіба не верхом цинізму є участь архієреїв із України в такому вітанні? Хто в Україні солідарний із такою оцінкою діяльності Путіна, яку дали владики Онуфрій та Іоасаф разом із Синодом РПЦ? Якщо Путін – миротворець, то хто ж тоді П. Порошенко та воїнство України!?

Чи згідні з такою позицією всі архієреї, священнослужителі та віряни так званої УПЦ? Чи підтримують у цьому свого «Єлісаветградського» митрополита чиновники, меценати, будівничі храмів Кіровоградщини, які нещодавно з придихом у голосі співали оди духовному ставленику Москви на місцевому телебаченні?

Окремі чиновники Кіровоградської області та Кропивницького, очевидно, згідні, бо, на жаль, продовжують підтримувати Московський Патріархат, продовжують сприяти йому, тоді як Київський досі не може розпочати спорудження кафедрального собору через перешкоди з боку окремих представників місцевого самоврядування.

Відповіді на ці запитання хотілося б почути не тільки мені, а, переконаний, усій нашій громаді, захисникам України, матерям, дружинам, дітям загиблих українських героїв.

Сподіваюся, що ці неодноразові вчинки архієреїв РПЦ в Україні, які свідчать про їхню відданість «русскому миру» та виявляють зневагу до нашої Батьківщини, стануть поживою для роздумів українців, відповідних висновків та вагомим аргументом у бажанні доєднатися до утвердження в Україні єдиної Помісної Православної Церкви як духовної опори незалежної Української держави.

Категорії: 

Схожі матеріали