Святитель Кирило Єрусалимський
  • Суб, 03/30/2013 - 22:04
Святитель Кирило (пам’ять 18/31 березня) народився в Єрусалимі в 315 році і був вихований в християнському благочесті. Досягнувши повноліття, він прийняв чернецтво, а в 346 році став пресвітером. В 350 році після смерті архієпископа Максима святий став його наступником на Єрусалимській кафедрі.
Будучи Єрусалимським Патріархом святитель Кирило ревно боровся проти єресі Арія і Македонія. Цим він спрямував проти себе ненависть єпископів-аріан, які шукали приводу, щоб святителя Кирила позбавити влади і вигнати з Єрусалиму.
В 351 році на свято П'ятидесятниці в Єрусалимі близько 3 години дня було чудесне знамення: на небі з'явився Хрест, який сяяв сліпучим світлом. Він тягнувся від Голгофи до Елеонської гори. Святитель Кирило повідомив про це знамення імператору-аріанину Констанцію (351-363), сподіваючись навернути його в Православ’я.
В той же час деякий Акакій, який був митрополитом Кесарійським та за єресь Сардикійським Собором був позбавлений влади, взявся обмовляти святителя щоб дискредитувати його. Коли в Єрусалимі наступив сильний голод, святитель Кирило все своє майно витратив на справи милосердя. Оскільки голод не припинявся, святитель почав продавати церковні речі, і купував пшеницю для голодуючих. Вороги святителя розпустили чутки, що ніби то бачили в місті жінку, яка танцювала в священичому одязі.
Скориставшись цими чутками, єретики, користуючись підтримкою імператора, силою вигнали святителя, який знайшов притулок у єпископа Сільвана в Тарсі.
Після цього в Селевкії зібрався Помісний Собор, на який прибуло близько 150 єпископів. Серед них був і святитель Кирило, якого митрополит Акакій хотів не допустити до засідань, але Собор не погодився. Тоді Акакій покинув Собор і перед імператором та патріархом-аріанином Євдоксієм звів наклеп на Собор і на святителя Кирила. Імператор відразу ж ув'язнив святителя.
Коли почав правити імператор Юліан-Відступник (361-363), то він, нібито з благочестя, відмінив всі ухвали Констанція, направлені проти православних. Святитель Кирило повернувся до своєї пастви. Але через деякий час Юліан відкрито відрікся від Христа. Він дозволив євреям відновити зруйнований римлянами Єрусалимський храм і навіть виділив їм на побудову частину коштів з державних податків. Святитель Кирило попереджав, що слова Спасителя про розорення храму (Лк. 21, 6) поза сумнівом виконаються, і задум Юліана потерпить крах. Одного разу вночі трапився такий сильний землетрус, що навіть підвалини стародавнього Соломонового храму зрушилися з місця, а новозбудовані частини споруди взагалі розсипалися. Коли юдеї все-таки знову почали побудову, то з неба пішов вогонь і винищив робочі знаряддя. Великий жах охопив усіх. А в наступну ніч на одязі юдеїв з'явилося знамення хреста, яке вони нічим не могли знищити.
Після цього святителя Кирила знову вигнали, а на Єрусалимську кафедру був поставлений святий Киріак, який через деякий час зазнав мученицької смерті (+ 363, пам’ять 10 листопада н. ст.).
Після загибелі імператора Юліана святитель Кирило повернувся на кафедру, але в часи правління імператора Валента (364-378) втретє був відправлений у вигнання. Лише при святому благовірному імператорі Феодосії Великому (379-395) він остаточно повернувся до своєї архіпастирської діяльності. В 381 році святитель Кирило взяв участь в II Вселенському Соборі, який засудив єресь Македонія і утвердив Нікео-Царгородський Символ віри.
З творінь святителя Кирила найбільш відомі 23 повчання (18 для оголошених, тобто тих, хто готувався прийняти Хрещення, і 5 для новохрещених) та дві бесіди на Євангельські теми: «Про розслабленого» і «Про перетворення води на вино в Кані». В основі оголошувальних повчань лежить докладне роз'яснення Символу віри. Святитель пропонував християнинові записати Символ віри «на скрижалі серця».
Помер святитель Кирило в 386 році.
Категорії: 

Схожі матеріали