Стрітення Господнє
  • Чтв, 02/14/2013 - 18:55

Свято Стрітення Господнє належить до найдавніших свят християнської Церкви. Започатковане в Єрусалимі у другій половині VІ ст.

У це свято Церква згадує важливу подію із земного життя Господа нашого Ісуса Христа (Лк. 2: 22-40). У 40-й день після народження Богомладенець був принесений в Єрусалимський храм – центр релігійного життя єврейського народу. За законом Мойсеєвим (Лев. 12) жінці, яка народила немовля чоловічої статі, в продовж сорока днів було заборонено входити в храм Божий. Після цього терміну мати приходила в храм з немовлям, щоб принести Господу подячну й очищувальну жертву. Пресвята Діва, Матір Божа, не мала потреби в очищенні, бо не знаючи чоловіка народила Джерело чистоти і святості, але будучи глибоко смиренною Вона підкорилася розпорядженню закону.

Саму подію принесення немовляти Ісуса в храм описує Святе Письмо так: «Був тоді в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон. Він був муж праведний та благочестивий, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому. Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього. І був він приведений Духом у храм. І коли батьки принесли Немовля Ісуса, щоб зробити з Ним за законним звичаєм, він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав: нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля.

Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього. І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, – і Тобі Самій душу пройме меч, – щоб відкрилися помисли багатьох сердець. Тут була й Анна-пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асирова, яка досягла глибокої старости, проживши з чоловіком сім років від дівоцтва свого; вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи день і ніч. Прийшовши тієї години, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі» (Лк. 2: 25-38).

Стрітення в перекладі зі старослов'янської означає – «зустріч». В цей день зустрілися старець Симеон, як представник Старого Завіту та Христос – родоначальник Нового. Символічними стали слова старця «Нині відпускаєш», якими він ніби свідчив про те, що Старий Завіт остаточно поступається місцем Новому...

Сенс цього свята полягає в довгоочікуваній і спасительній зустрічі всього людського роду – лице в лице – з початковим Джерелом всякого добра і справжнього блага, істини і краси: з живим Богом християнського Одкровення. Саме тут, на переконання християн, і проходить межа в історії всіх віруючих людей: у день Стрітення зустрілися дві епохи, ознаменовані двома Завітами Бога і людини – Старим і Новим.

По суті все життя людства до пришестя Спасителя – довге і важке очікування радості цієї зустрічі. Саме день стрітення є днем, коли вже старий й немічний старець Симеон прийняв на свої руки Богонемовля Христа, і звістив про прихід в цей світ його Творця. Відтепер вже людство – в особі Симеона – дізналося і твердо сповідувало, що після багатьох тисячоліть свого самовільного відлучення від Бога воно нарешті зустріло Творця. Адже Симеон тримав на своїх руках Того, Хто, за Своїм таємничим повелінням переступивши межі вічності і всемогутності, «принизився» до стану безпорадного Немовляти. Тримав – Самого Бога.

Категорії: 

Схожі матеріали