Що ж насправді відбулося в Птичі цими днями? Розповідь місцевої жительки
  • Чтв, 01/14/2016 - 22:02

8-го січня 2015 го року, мабуть, найвідоміше нині село не лише в Україні, а й в багатьох інших країнах Європи та Азії – село Птича Дубенського району облетіла звістка: приїхали чужі. В темну пору доби, ближче до опівночі в селі з’явився двоповерховий автобус. Зупинився навпроти подвір’я екс-панотця Сисонюка М., вивантажив пасажирів та заїхав на пустир біля церкви, де нині стоять автомобілі чергуючої в селі поліції.

Нагадаю всім, хто не в курсі: в селі давно точаться запеклі протистояння навколо храму Успіння Пресвятої Богородиці – якій конфесії повинна дістатись будівля, РПЦ чи УПЦ КП. РПЦ неодноразово привозила в Птичу чужинців та провокувала серйозні сутички між місцевими та приїжджими задля «картинки» для Росії, які інколи не обходились без кровопролиття.

Цього разу невідомі люди в’їхали на територію. Частина з них лишилась на дворі горезвісного Сисонюка, інша розбрелась по хатах «емпешників». Селяни, прихильники Київського Патріархату, захвилювались – хто та з якою метою увірвався на територію рідної землі? З неймовірною швидкістю люди зібрались біля воріт храму. Поліція не реагувала на появу зайд. Відважніші чоловіки та жінки рушили до автобусу з надією хоча б щось дізнатись – хто такий приїхав та навіщо. Шофер по-російськи розповів, що привіз «бабок із Кієва паломнічать».

- Я человек наемный. Мне рейс заказали, вот я й поехал – зарабатываю.

- А хто ж вас замовив?

- Какой-то отец Василий из Киева.

Чоловічина був не надто охочий до розмови, проте дав навіть номер заказника. Отой Василий підняв слухавку лише за третім разом. Коли висказали претензію, мовляв що тут роблять ваші люди, безцеремонно завершив розмову по-англійськи, не прощаючись, без пояснень.

Птичуки деякий час постояли біля храму та й поросходились по домах, перевіривши чи ніхто не заходив в середину церкви та домовившись зібратись біля церви зранку наступного дня. Неподалік, всю ніч чатував джип з київськими номерами АА 20-70 **.

7-ма ранку 9 грудня зустріла село красивим сніжним килимом та лапатим снігопадом. Тим не менше, така погода не стала на заваді подальшому розвитку подій. Місцеві зібрались біля воріт та чекали нової провокації від приїжджих та нахабних місцевих московитів. За деякий час підійшов і сільський голова. Розповів, що «гості» – це паломники, які просто хотіли відвідати святиню та провести хресний хід навколо такої відомої церкви. Птичуки вирішили, що в цьому немає нічого загрозливого, тож, хоч і незадоволено, проте дозволили пройти навколо свого храму. Здивуванню не було меж, коли «гастролери» з’явились на подвірї храму з вже відомим всім, хто цікавиться релігійними новинами, паном Чепразовим (на фото) – заступником голови Одеської організації «Новоросія», режисером фільмів проросійського змісту, тим самим, який ще пів року тому видав у світ фільм «С Богом или дияволом», в якому видав відверту агітацію та пропаганду ворожої Україні держави. Так звані «паломники» не по-християнськи принижували місцевих селян: наче якусь нечисть хрестили портативними розкладними хрестами, вигукували щось про диявола, який захопив душі птичуків, і все це російською мовою. Місцеві в цей час стали на сходах храму та співали колядок до останнього.

Хресний хід навколо святині завершився. Процесія рвонула на подвір’я Сисонюка. Невже це все? А не тут то було. Через деякий час, вишикувавшись в колону, приїжджі та кілька місцевих сепаратистів рушили по львівській трасі в сторону Верби. Зачухались поліцейські, адже відомо, що попередники перекривали шосе неподалік автобусної зупинки, на пішохідному переході, якраз в тому напрямку куди й рушила колона. Проте хвилюватись було ще зарано. Процесія, не попереджаючи місцевих, рушила в обхід навколо Птичі. Наскільки відомо, паломники відвідують святині. Що ж святого є в птицьких полях? Що цікавого знайшли кияни в нетрях біля річечки, де начіпляли реп’яхів на підрясники? Невже та п’ятірка недоукраїнок не знайшли кращих місць у Птичі, аби показати гостям? Близько п’ятдесяти прихильників Київського Патріархату пішли за гастролерами, адже не відомо що провокатори могли зробити – хто повинен оберігати село як не його жителі? Тим не менше, зайшовши за село, де не було поліції, зайди умудрились напасти на місцевих. Є й постраждалі. Особливо себе проявили місцеві мешканки Ірина Горчук з матір’ю Марією Подворною. Двома ворогуючими державами нещодавно прокотилась хвиля новин про постраждалу онкохвору Ірину, яка в дуже тяжкому стані знаходиться на домашньому лікуванні. Стало відомо, що за «хворобу» Ірина отримала не погану зарплатню, сумою в 2000$, начебто на лікування. Проте, не зважаючи на ніби тяжкий стан, «зірка» доволі бадьоро крокувала засніженими полями. Апогеєм християнської поведінки стало наступне. Дійшовши до птичуків панянка накинулась на місцевих жителів з газовим балончиком та матюками.

Від цього постраждав один чоловік, місцевий житель В. Мельничук, який від газу впав, та на якого практично відразу зі стусанами накинулись ті, що в підрясниках. Жінки кинулись обороняти чоловіка та видерли з рук балончик. Під шумок хтось умудрився "зарядити копня" й самій Горчук. Якась жінка, що тримала в руках розкладний хрест, полетіла на птицьких жінок, розмітаючи їх з дороги як осіннє листя. Не відставали й «гості» чоловічої статі – матюками та кулаками направляли місцевих «розкольників на путь істинний». Вище згадані Подворна та Горчук не лишились осторонь. В поле зору жінок потрапила небезвідома волонтер Галина Клемпоуз. Дівчині пощастило – від нещадного нападу її оборонила мати, яка знаходилась майже поруч.

«Мучениця Ірина із-за хреста починає прискати газовим балончиком в очі моїх сусідів. Хотіла ще приснути, та не дали наші жіночки, які почали видирати цей балончик у неї з рук. Відбулась штовханина. Матір «мучениці» Горчук, Марія Подворна, накинулась на мене ззаду, штовхнула, вдарила. Але я стояла поряд зі своєю мамою, яка і відтягнула її від мене. Дану штовханину розборонила поліція. Ми з мамою навіть пальчиком до неї ( Ірини Горчук – авт.) не доторкнулися! Мене ця брехня порядком дістала! Побоїщ, як пишуть і розписують, не було! Я, людина яка постійно їздить на фронт та спілкується з тамтешніми сепаратистами, можу сказати – вони нічим не відрізняються від моїх односельчан, яких за зомбували грошима. Ви навіть уявити не можете як мені соромно дивитись в очі нашим захисникам, що в їхньому тилу сидить ось така нечисть! У нас в селі «рука» Кирила і «його народ»! » - розповіла на своїй сторінці в соцмережі Галина.

В сутичку втрутилась поліція, яка дивним чином швидко з’явилась на місці події. Процесія рушила далі. Постраждалі селяни були доставлені до своїх домівок в задовільних станах, проте за допомогою до лікарів не звертались.

Анатолій Богданов, в.о. благочинного Дубенського району РПЦ, в інтерв’ю для СПЖ заявляв:

- Люди вийшли навпроти ходи з вилами і матюками. (Напевно Ляшко був десь недалеко - авт.) Тричі перепиняли колону за селом. Постраждала й Ірина Горчук, яку повалили на землю та копали ногами в голову та куди попадали! Вони не хотіли, щоб наші йшли хресною ходою. А якщо до мене захоче приїхати брат з іншої області, то що я його не пущу поколядувати? Я бачу один вихід – нехай громада новоутвореної громади Київського Патріархату будують свою церкву і до цього їх має схилити владу.

Тим не менше, навіть на відео-інтерв’ю з І.Горчук, від СПЖ, жінка не має синяків на обличчі, а на щоках красується свіжий здоровий рум’янець, зовсім не притаманний для постраждалої та дуже хворої на рак людини.
Прихожанка РПЦ з Птичі, пані Наталія Гнатюк, яка була однією з п’яти місцевих, що супроводжували колону на запитання що відбувається, що роблять чужі в полях та яка мета цього ходу, сміливо та гордо заявила: «Не ваше діло!» та в інтерв’ю для СПЖ подякувала приїжджим гостям, які, цитую, "підтримали нас духовно та фізично, коли допомагали розправлятись". Більше коментарів від місцевих «емпешників» здобути не вдалося.

В цей час селом роз’їжджає чорний джип Ніссан (ВК 67-84 АМ). Зупиняється то тут, то там. В салоні, за затемненими вікнами ледь вдалось розгледіти бородату особу. Хто це був та з якою метою вглядався в подвір’я місцевих активістів КП так і не відомо.

Місцеві прихильники російської церкви в цей час розбрелись по вулицях села. Одна жінка умудрилась навіть пригрозити прихожанам УПЦ КП, застосовуючи нецензурну лексику, мовляв, їх чекають непереливки.

Тоді ж, «любителі святинь» зайшли ледь не під Білогородку. Почувся звук сирени карети швидкої допомоги. Як виявилось, то Ірина Горчук знову «страждає». Після того як вийшов сюжет в Спілці Православних Журналістів, російські телеканали показали про «постраждалих від войовничо налаштованих українців» та очільник РПЦ патріарх Кіріл видав палку промову про «гєроізм нашєво народа в Украінє» - все стало на свої місця. Чепразов та Горчук в черговий раз заробляли на черговій «картинці», адже в фойє лікарні Горчук розповідала як її нанесли численних травм та переслідують як справжню вірянку РПЦ. Вочевидь, Чепразов не дарма приїхав до Птичі.

Намочивши спідниці та підрясники у водах річечки Нирки, заставивши місцевих жителів всерйоз задуматись про будівництво готелю та інтенсивний розвиток туристичого бізнесу в Птичі (якщо паломники почали так часто за’їжджати, то чому б не перетворити це в користь?), отримавши кадри, по які власне й приїжджали та обійшовши ледь не всі птицька городи, «попольники», як їх охрестили птичуки, рушили до гаража Сисонюка та під вечір тихенько порозїжджались хто куди – хто на Онишківці та Почаїв, хто в напрямку Києва. Напруга спала, адже в селі поменшало російської мови. Та оператори російських ЗМІ й далі залишались чатувати навпроти храму, не відпускаючи від себе й машину таксі.

Це обурило селян, адже поліція навіть не перевірила документів у зайди та ніяк не допомогла витурити небажаного чужинця з села. Прихильники РПЦ проговорились, що на цю акцію їх благословила київська верхівка духовенства РПЦ.

Чергова колотнеча в велике річне свято, вчинена РПЦ, дійшла кінця. Селяни сердиті через тонни бруду та лайна, вилитого на них місцевим "рускім міром" та його гостями.

Скільки часу птицькі сепаратисти відкрито мордуватимуть моє село зокрема, та країну в цілому? Про яку Незалежність можна говорити, якщо Москва міцно тримає Україну за… кахм… причинне місце, за допомогою релігії та релігійних українських проституток? Коли влада втрутиться та нарешті заборонить вороже налаштовану церкву на теренах Неньки, як це зроблено з комуністичною партією? Як довго нам тримати ярмо на шиї?

Аліна Дубовська,

жителька села Птича

rivne-cerkva.rv.ua

Категорії: 

Схожі матеріали