Праведний Філарет Милостивий
  • Суб, 12/24/2011 - 19:16

Праведний Філарет Милостивий, (пам'ять 1/14 грудня) жив у VIII ст. в поселенні Амнії Пафлагонскої області (Мала Азія). Батьками Георгієм і Ганною, вихований у благочесті та страху Божому. Дружина його, Феозва була з багатої і знатної сім'ї. У Філарета з Феозвою були діти: син - Іоат і дочки - Іпатія і Еванфія.
Філарет, будучи багатою і знатною людиною, не отримував ніякого задоволення від своїх статків. Знаючи, як багато людей страждає від бідності, згадував він слова Спасителя про страшний суд і про «менших цих» ( Мф. 25, 40), слова апостола про те, що людина, помираючи, нічого не бере з собою зі світу ( 1 Тим. 6, 7), стих царя Давида, про винагороду праведника ( Пс. 36, 25). Тому прославився він тим, що роздавав милостиню.
Одного разу ізмаїльтяни (араби) напали на Пафлагонію, спустошили країну і розграбували майно Філарета. У нього залишилися 2 воли, корова, декілька вуликів і будинок. Але і це, останнє, він поступово роздав бідним. Стійко і лагідно переносив він докори дружини і кепкування дітей. «Я маю в невідомих вам тайниках таке багатство і такі скарби, - відповідав він рідним, - яких вистачить вам, навіть якщо ви і сто років проживете ні про що не піклуючись».
І Господь воздав Філарету за його милосердя: коли була віддана остання міра пшениці, його старий друг прислав йому сорок мір, а після того, як був відданий жебракові теплий одяг, до нього повернулося багатство.
У той час візантійська імператриця Ірина (797-802) шукала наречену для сина - майбутнього співправителя Костянтина Багрянородного (780-797) і для цього по усій імперії розіслала послів. Посли не минули і Амнії. Коли Філарет і Феозва дізналися, що поважні гості повинні відвідати і їх будинок, то Філарет дуже зрадів, а дружина засмутилася: у будинку не було взагалі ніякої їжі, і про належне пригощання нічого було і думати. Філарет наказав дружині гарно прибрати у будинку. Сусіди, дізнавшись, що очікуються царські посли, принесли удосталь усе для бенкету. Посли відібрали для царських оглядин, разом з десятьма найкрасивішими дівчатами і внучку Філарета, Марію. Марія перевершила своїх суперниць добротою та скромністю і стала царицею, а Костянтин Багрянородний щедро обдарував Філарета. Так повернулися до Філарета слава і багатство. Але, як і раніше, святий щедро роздавав милостиню і влаштовував трапези для жебраків і сам служив їм під час цих трапез. Усі дивувалися зі смирення Філарета і говорили: «Воістину чоловік цей увесь Божий, істинний учень Христів».
Слузі він наказав зробити три ящики і наповнити їх нарізно золотими, срібними і мідними монетами: з першого отримували милостиню ті, що зовсім не мали засобів існування, з другого ті, які були позбавлені цих засобів, а з третього ті, хто лицемірно виманював гроші.
Так, не приймаючи почестей, в смиренні, досяг блаженний старець 90 років. Передбачаючи свою смерть, він відправився в Константинопольський монастир Родольфію, роздав там усе, що мав при собі, на монастирські потреби і жебракам. Призвавши рідних, наставляв їх в тому, щоб любили жебраків та не були грошолюбні і мирно спочив в Бозі. Помер він в 792 році і похований в обителі Суда Родольфія в Константинополі.
Святість праведного Філарета підтвердило явлене після його смерті диво. Коли тіло святого несли до місця поховання, один чоловік, одержимий бісом, схопився за труну і йшов з похоронною процесією. На кладовищі сталося зцілення біснуватого: біс повалив цього чоловіка на землю, а сам вийшов з нього. Багато і інших чудес і зцілень здійснювалися при труні святого.
Після смерті праведного Філарета його дружина Феозва продовжила працю святого, жертвуючи на відновлення в Пафлагонії монастирів і храмів, зруйнованих під час чужоземних нашесть.

Категорії: 

Схожі матеріали