Перша українська Київського Патріархату
  • Нед, 05/07/2017 - 12:50

30 квітня в неділю у селі Канежі відбулася подія, яка, можливо, стане початком становлення Української Православної Церкви Київського Патріархату у Новомиргородському районі.

Храму у селі не було вже давно. Ще у 1928 році він був зруйнований більшовиками. Стертий з лиця землі. В забуття пішла і традиція відзначати храмове свято. Лише у 2012 році громада відродила цей духовний празник. Святкували його в день Трьох Святителів. Саме на честь цих святих був названий зруйнований храм. Згодом релігійна громада вирішила відбудувати і храм. Спочатку не дуже переймалися, якому патріархату надати перевагу. Та й держава гарантує свободу віросповідання. Тож звернулися до сільради про виділення земельної ділянки під будівництво. Сільська рада, у свою чергу, дала дозвіл на виготовлення відповідної документації. Розпочалися попередні роботи. Але все перекреслила війна. З початком заворушень громада чітко вирішила – лише Українська Православна Церква Київського Патріархату. Головні інвестори та ініціатори зведення храму, Бакуменко Валерій Анатолійович та Твердохліб Андрій Ігнатович також були непорушні у своїх переконаннях, щодо вибору патріархату. " Я взагалі був російськомовною людиною, - у приватній розмові розповів Андрій Твердохліб, - але з початком російської агресії вирішив розмовляти лише українською мовою і цього рішення дотримуюся повсякчас". Андрій Ігнатович та Валерій Анатолійович засновники сільськогосподарських підприємств, які працюють на землях Канізької сільської ради. Андрій Твердохліб був депутатом Кіровоградської обласної ради, Валерій Бакуменко депутатом чотирьох скликань Новомиргородської районної ради. Тоді, як і зараз, активно брали участь у житті області та району. "Вони повсякчас допомагають громаді у вирішенні соціальних питань, - зазначив сільський голова Леонід Татаров, – підтримують і тих селян, які не мають коштів на лікування та на вирішення побутових проблем. Підтримують прагнення громади зберегти село, дослухаються до рішень селян".

Цього разу все співпало, їхнє рішення було обопільне – лише Київський Патріархат. Тож зареєстрували нову релігійну громаду, взяли нову земельну ділянку. Парафіяни за власні кошти оформили документи на неї. І червні 2015 року розпочалося будівництво. Фундамент храму зроблений з бетону та облицьований плиткою, до входу ведуть сходи вимощені гранітними плитами, стіни будови зведені з дерев'яних колод (зруб). Все це робить храм дуже гарним і незвичним, як для наших країв. Інтер'єр Храму також оригінальний. Під самим куполом намальоване зображення Ісуса, на стелі зображення святих, на стінах розмістили ікони. І все це в обрамлені з різьбленого дерева. Іконостас також дерев'яний з розкішним різьбленням. Дуже і дуже красивий Храм, хочеться знову і знову його розглядати. Тому варто зазирнути до нього та помилуватися його архітектурою, дизайном кожному з нас, навіть якщо ми належимо до іншої єпархії, або до іншої віри. Біля входу, у фундаменті, вмурована гранітна дошка з написом, який свідчить про те, що зведено цей храм на честь Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії на кошти Бакуменка Валерія та Твердохліба Андрія за сприяння сільського голови Татарова Леоніда в рік створення світу 7524-го та від Різдва по плоті Бога Слова 2016-го. Тож і храмове свято 2015 року вірячи відзначали вже 30 вересня, саме в цей день за Юліанським календарем, християни вшановують пам’ять цих святих.

Крім того, для довідки, в Україні цей в цей день подвійне свято — з 2009 року 30 вересня в нашій державі на державному рівні відзначають День усиновлення. Згідно зі статистикою, щоденно в Україні народжується 1400 немовлят, до 50 з них залишаються сиротами. Всиновлюють же щоденно 60 малюків. День усиновлення в Україні знаходиться під покровом святих Віри, Надії, Любові та їх матері Софії.

Будівництво храму було завершено, як свідчить напис, у 2016 році, навіть службу в ньому проводили, але до цього часу він не був освячений. І ось нарешті ця подія відбулася. Звершив Чин освячення новозбудованого храму єпископ Кропивницький і Голованівський Марк. Після освячення храму відбулась Божественна літургія. З владикою співслужили: секретар єпархіального Управління свящ. Іван Шубин, настоятель храму ієром. Феоктист (Майстренко), свящ. Сергій Яровий, свящ. Василь Безручко, свящ. Володимир Ткаченко, свящ. Микола Макогін, свящ. Валентин Боцюн та диякон Олександр Кожухар.

Після літургії архієрей виголосив проповідь та привітав парафіян з великим святом – освяченням храму.

Також єпископ Марк, з благословення Його Святості Патріарха Київського і всієї Руси-України нагородив церковними відзнаками меценатів та будівничих храму. Зокрема, орден Святителя Миколая Чудотворця, за старанні труди на славу Церкви Христової отримали будівничі храму Бакуменко Валерій Анатолійович та Твердохліб Андрій Ігнатович. Також, єпархіальними грамотами були відзначені будівничі та віряни храму: Татаров Леонід Олексійович, Алімонова Тетяна Іванівна, Стогул Надія Вікторівна, Ніколаєнко Ніна Кирилівна, Борса Лідія Андріївна, Черкашена Анна Сергіївна, Корилескул Марія Яківна та Грималовський Борис Павлович.

 

Варто відзначити, що богослужіння проводилося на українській мові, мові наших пращурів, тому кожне слово було зрозуміле вірянам. Керуючий єпархією єпископ Марк розповів: "УПЦ (МП) не проводить богослужіння українською мовою, бо вважає її не благодійною. Але кожен вірянин хоче звернутися до Бога зрозумілою для себе мовою. Тому наша єпархія в області нараховує 86 громад. На жаль, не всі вони мають храми через те богослужіння проводять у пристосованих приміщеннях. Але кількість прихильників нашої церкви з часом зростає. Агресія Росії також відіграє в цьому свою роль. Але не варто боятися війни. Необхідно показувати своїми діями, що ми віримо у перемогу, тож живімо, працюймо, надіємося. І хай Бог береже наших оборонців".

Відвідав єпископ канізьку школу. Оглянув музейні кімнати та висловив своє захоплення від побаченого. В кімнаті-музеї історії школи, де стояв портрет загиблого в АТО учня школи Максима Чередника, священнослужителі прочитали молитву "Вічна пам'ять".

На прощання Єпископ Марк вкотре подякував меценатам та будівничим храму за їхню безкорисність, за віру, за справу відродження духовності навіть у такому невеликому селі.

 

Микола Москаленко

Щотижнева районна газета "Новомирогодщина"

№18 (9412) від 6 травня 2017 року

Категорії: 

Схожі матеріали